Десять порад батькам

 від інструктора з фізичної культури

1. Підтримуйте інтерес дитини до занять фізичною культурою, у жодному разі не проявляйте зневагу до фізичного розвитку, так як приклад дорослих в цьому питанні надзвичайно важливий.

Як ви ставитеся до фізичної культури, так буде ставитися до неї і ваша дитина. Часто дитина живе під вантажем заборон: "не бігай", "не шуми", "не кричи голосно". Обмеження потреби у самовираженні особливо позначається на зниженні самооцінки і активності підростаючої людини.

Ви повинні добре знати потреби і можливості своєї дитини і як можна повніше враховувати їх.

2. Всебічно підтримуйте в своїй дитині високу самооцінку - заохочуйте будь-яке його досягнення, і у відповідь ви отримаєте ще більше зусиль.

Висока самооцінка - один із потужних стимулів для дитини виконувати будь-яку роботу, будь то домашнє завдання або ранкову гігієнічну гімнастику.

На заняттях фізичною культурою витримуйте єдину лінію поведінки «обох батьків», не допускайте протилежних розпоряджень (мама - "вистачить бігати"; тато – «побігай ще хвилин п'ять»).

Єдина думка батьків сприяє підвищенню інтересу дитини до фізкультурних занять.

3. Спостерігайте за поведінкою і станом своєї дитини під час занять фізичними вправами, спробуйте зрозуміти, чому дитина вередує, не виконує, здавалося б, елементарних розпоряджень батьків, яка причина  її негативних реакцій (втома або якесь приховане бажання - наприклад, дитина хоче швидше закінчити заняття фізкультурою, щоб дивитися цікаву програму). Не шкодуйте часу і уваги на те, щоб встановити з нею душевний контакт.

4. У жодному разі не наполягайте на продовженні тренувального заняття, якщо дитина не хоче займатися. З'ясуйте причину відмови, виправте  її і лише після цього продовжуйте заняття.

5. Не сваріть свою дитину за тимчасові невдачі.

Пам'ятайте: дитина робить тільки перші кроки в невідомому, для неї світі, а тому вона болісно реагує на те, що навколишні вважають її слабкою і невмілою. Дайте дитині зрозуміти, що ви поважаєте її почуття, бажання, думки і рахуєтеся з ними.

6. Визначте індивідуальні пріоритети дитини у виборі фізичних вправ.

Хоча практично всім дітям подобаються рухливі ігри, але деяким з них не вистачає якихось якостей, фізичноїсили.

Не відмовляйте дитині в проханнях купити їй гантелі або навісну перекладину для підтягування (вона хоче наслідувати свого улюбленого героя книги або кінофільму в силі і спритності).

7. Не змінюйте занадто часто набір фізичних вправ, нехай дитина виконує комплекс вправ, що їй подобається, як можна більше, щоб міцно засвоїти вивченi рухи.

8. Вимагайте, щоб дитина, дотримуючись культури  виконання фізичних вправ, не допускала недбалості, виконання абияк, все робила "на відмінно".

9. Не перевантажуйте дитину, враховуйте її вік, настрій, бажання. Не застосовуйте до неї суворих заходів, намагайтеся привчатиїїдо фізичної культури власним прикладом.

10. Пам'ятайте три непорушних правил закону, які повинні супроводжувати вас у вихованні дитини: розумiння, любов i терпiння!!!

Рухова активність дітей протягом дня

  (фізкультурно-оздоровча робота на прогулянці)

     Обсяг рухової активності у межах активного режиму становить до трьох годин для дітей раннього віку, 3 – 4 години для дітей молодшого дошкільного віку та 4 – 5 годин для дітей старшого віку. Прогулянки є важливим складником життєдіяльності всіх дітей. Неодмінна умова для їх проведення це збалансування вихователями програмних вимог з бажаннями дітлахів. Зміст роботи на прогулянках залежить від кількох складових: освітніх завдань, погоди, настрою дітей, загальної атмосфери в групі тощо.

      Тривалість фізичних вправ на прогулянках становить: для дітей раннього віку 20–35 хвилин, молодшого віку – 35 – 45 хвилин, дітей старшого віку – 45 – 60 хвилин. Знижувати рухову активність потрібно наприкінці прогулянки (за десять – п’ятнадцять хвилин) до її закінчення, для забезпечення спокійного переходу до іншого режиму.

       Проведення фізичних вправ на прогулянках це один із основних засобів для фізичного розвитку дітей. Завдяки їм формуються і закріплюються навички життєво – важливих рухів: (бігу, стрибків, ходьби, лазіння, метання тощо), тренуються фізичні якості: (швидкість, спритність, витривалість, сила, гнучкість, координація рухів).

        В різноманітних організаційних формах (ранкова гімнастика, рухливі ігри, заняття з фізкультури) – також широко використовуються фізичні вправи. Проводяться походи з дітьми за межі дошкільного закладу, (починаючи з молодшого дошкільного віку). Вихователі ретельно готуються до їх проведення, продумують маршрут руху, спосіб пересування, вивчають місця зупинок та відпочинку, враховуючи при цьому природні умови (наявність гірок, струмочків, повалених дерев тощо).

Рухливі ігри

      Гра є найважливішою самостійною діяльністю дитини-дошкільника і займає велике місце в його житті. Гра у всіх її різноманітних формах - це одне з головних засобів фізичного і психічного розвитку дитини-дошкільника.

       У виховній роботі дитячого садка велика увага приділяється рухливим іграм творчого характеру, однією з форм яких є ігри з різноманітними іграшками. Дія визначається характером іграшки: з обручами треба бігати, стрибати, візки возити, м'ячі кидати. Ці ігри мало регламентовані, прості за своєю структурою, допускають будь-яку кількість учасників і відносно велику самостійність дітей. Наявність широких можливостей діяти згідно зі своїми силами робить такі ігри найбільш доступними і привабливими для дітей. Часто діти самі намічають зміст гри: перестрибувати через скакалку до тих пір, поки не зачепиш ногами, кидати і ловити м'яч, поки не упустити його, тощо.

       Цікавою і досить ефективною для дошкільнят формою рухливих ігор є ігри-завдання, зміст яких складають доступні дітям дії (добігти перший до умовної риси, докотити обруч до кінця доріжки, не впало його, і т. п.).

Не маючи достатнього запасу рухових уявлень, діти у своїх самостійних іграх не відразу виявляють активність та ініціативу. У результаті цього основний задум гри часто буває обмеженим, руху одноманітними. В іграх ж із завданням завдяки контрастності змісту дії дітей набувають цілеспрямований, осмислений характер. Багаторазове повторення рухів в таких іграх сприяє вдосконаленню рухових умінь і розвитку відповідних якостей. Умовно їх можна назвати іграми-вправами.
      Більш складною формою рухливих ігор, широко застосовується для вирішення завдань фізичного виховання дошкільників, є сюжетні ігри з правилами. Вони вимагають від дітей вміння діяти в колективі, узгоджувати свої рухи з рухами інших дітей, виконувати встановлені правила.

       Ефективність рухливих ігор для вирішення завдань фізичного виховання багато в чому залежить від умов їх проведення - емоційної насиченості, різноманітності рухового змісту, наявності просторого приміщення, майданчики і достатньої кількості необхідних для кожного віку предметів-іграшок.
Ігри організовує вихователь під час занять, а також під час ранкової та вечірньої прогулянок, не менше одного-двох разів на тиждень.

Ранкова гімнастика

      Ранкова гімнастика передбачена в дитячому саду починаючи з першої молодшої групи (третій рік життя). Вона включена в режим дня як обов'язкове гігієнічне захід і проводиться вихователем щоденно, перед сніданком.

      Систематичне і кваліфіковане проведення ранкової гімнастики відіграє істотну роль у системі фізичного виховання дітей дошкільного віку, так як робить на них не тільки оздоровчий вплив, але частково виховний та освітній. Діти вперше дізнаються про значення ранкової гімнастики для здоров'я і привчаються змалку до регулярних занять.

        Якщо для першої молодшої групи передбачається комплекс з 3-4 вправ ігрового і наслідувального характеру тривалістю до 5 хв., То для старшої групи він вже збільшується до 6 вправ тривалістю до 12 хв. Крім вправ для різних груп м'язів широко застосовуються ходьба і легкий біг на початку заняття, різноманітні підскоки - в кінці. Використовуються також вправи з предметами: палицями, обручами, м'ячами тощо.

Спортивні розваги

      Порівняно недавно в практиці фізичного виховання дітей дошкільного віку почали застосовувати катання на санках, трьох-і двоколісному велосипедах, елементи бадмінтону, та інші. Ці вправи з різних видів спорту умовно названі спортивними розвагами у зв'язку з своєрідністю їх застосування в заняттях з дітьми дошкільного віку: без установки на спортивний результат. Головне в них - розвага, задоволення, відносна свобода дій, відсутність суворої регламентації, наявність яскравих ігрових моментів.

      Незважаючи на це, спортивні розваги можуть вважатися хоча і вельми елементарним, але дієвим видом самої початкової спортивної підготовки дітей і бути рекомендовані починаючи вже з другої молодшої групи (четвертий рік життя). Не можна забувати, що спортивні розваги являють собою нові для дітей види рухової діяльності і тому їм необхідно послідовно навчати.

Пішохідні переходи

       Прогулянки за межі дитячого садка являють велику цінність для зміцнення здоров’я дітей і формування рухових умінь: навичок бігу, ходьби, метання, підлізання, стрибків та інших рухів. Рухова діяльність у поєднанні зі свіжим повітрям, сонцем підвищує захисні реакції організму дітей, загартовує їх. Навколишня природа, різноманітні враження збагачують знання, виховують естетичні почуття дітей.

      Під час проведення пішохідних переходів необхідно вчити дітей дотримуватись дисципліни та ознайомлювати їх з правилами дій пішоходів на вулиці. Також потрібно вирішувати освітні завдання: ознайомлення з архітектурою будинків, породами дерев, поряд з якими проходять діти тощо. Тому метою пішохідних переходів є удосконалення рухових навичок та комплексний розвиток рухових якостей у природних умовах (парк, ліс, берег річки), навчання дітей орієнтуватися на місцевості.

      Тривалість походу в один бік як правило встановлюється таким чином: для дітей четвертого року життя 15-20 хвилин, п’ятого – 20-25 хвилин, шостого року життя – 25 – 30 хвилин. Під час походів для дітей пропонують вправи з основних рухів, рухливі ігри в яких використовують дрібні фізкультурні знаряддя та природні умови, а також проводяться спостереження в природі та навколишньому середовищі, короткі розповіді про екологію та краєзнавство, бесіди, дидактичні ігри тощо.

Профілактика плоскостопості та формування правильної постави на заняттях фізичного виховання у дошкільнят

       Плоскостопість є надзвичайно поширеною патологією серед дітей. Виникає воно внаслідок різноманітних причин, і веде до болю, деформації стоп і порушень роботи опорно-рухової системи. Спочатку плоскостопість викликає лише незначні незручності, але прогресуючи, може значно вплинути на повноцінне життя і працездатність. Плоскостопість у дітей веде до викривлення хребта, і лише своєчасно встановлений діагноз може допомогти зупинити хворобу і скорегувати деформацію стопи. Обов’язково покажіть дитину ортопеду, якщо він швидко втомлюється від піших прогулянок, проситься на руки. Вроджене плоскостопість у малюків є досить великою рідкістю. Найчастіше на його розвиток впливає цілий ряд причин, найважливішою з яких є носіння незручного взуття. Щоб дитяча ніжка формувалася правильно, задник взуття повинен бути жорстким, каблук — 0,5 см. Не можна купувати дитині взуття на повністю плоскій підошві. Негативно впливає на формування стопи і взуття з вузьким або тупим носком, зайво пружна підошва кросівок, яка звільняє стопу від природної навантаження.

Комплекси вправ при плоскостопості.

       По формi розрiзняють нормальну, сплощену, плоску стопу. Для покращення координацiї рухiв спецiальнi вправи потрiбно чергувати з загальнорозвиваючими для всiх м’язових груп та намагатися вирiвнювати тонус м’язiв, якi утримують стопу у правильному положеннi.
     Для корекцiї положення стопи використовують вправи з поступово зростаючим навантаженням, протистоянням, навантаженням на стопи та з предметами (захват пальцями камiнцiв, кульок, олiвцiв, перекладання їх тощо).

Для закрiплення корекцiї застосовують рiзноманiтнi види ходи (навшпиньки на п’ятах, на зовнiшнiй поверхнi стопи, паралельною постановкою стоп, хода по пiску).

     Всi спецiальнi вправи потрібно виконувати у поєднаннi з вправами на виховання правильної постави та загальнорозвиваючими iз врахуванням стану здоров’я та фiзичного розвитку.

Вправи з вихiдного положення лежачи на спинi:

1. Почергове та одночасне вiдтягування носкiв.
2. Зiгнути ноги, опертися стопами об пiдлогу. Розвести п’яти та звести. Пiсля серiї рухiв – розслаблення.
3. Почергово та одночасне пiдняття п’ят вiд опори.
4. Покласти зiгнуту в колiнi ногу на колiно iншої напiвзiгнутої ноги. Коловi рухи стопи в один та iнший бiк.
5. Ковзаючі рухи стопою однiєї ноги по гомiлцi iншої, охопивши гомiлку.

Вправи з вихiдного положення сидячи:

1. Ноги зiгнутi, стопи паралельнi. Пiдняття п’ят (одночасне та почергово).
2. Тильне згинання стоп (одночасне та почергове).
3. Покласти одну ногу стопою на колiно прямої iншої ноги. Коловi рухи стопою в обидва боки. Поміняти положення ніг.
4. Ноги прямi. Згинання та розгинання стоп.
5. Захоплення пальцями стоп дрiбних предметiв та перекладання їх на iнше мiсце.
6. Сидячи “по-турецьки”, пiдiгнути пальцi нiг. Нахиляючись вперед, встати з опорою на тильну поверхню стоп.
7. Сидячи в упорi ззаду розвести колiна та пiдтягнути стопи до повного торкання пiдошвами.

Вправи з вихідного положення стоячи:

1. Стопи паралельнi, на вiдстанi ширини стопи, руки на пояс. Пiднiматися на носках одночасно та почергово. Перекат з п’яти навшпиньки та навпаки.
2. Стопи паралельнi. Перекат на зовнiшнi межi стопи та навпаки.
3. Носки разом, п’яти вбiк. Напiвприсiдання та присiдання у поєднаннi з рухами рук вперед.
4. Стопи паралельнi, руки на пояс. Почергове пiднiмання п’ят.

Вправи в русi:

1. Хода навшпиньки.
2. Хода на зовнiшнiх сторнах стоп.
3. Хода у положеннi носки всередину, п’яти назовнi.
4. Хода у положеннi носки всередину, п’яти назовнi, з почерговим пiдняттям навшпиньки.
5. Хода на носках на напiвзiгнутих ногах.
6. Хода на носках з високим пiднiманяям колiн.
7. Хода по ребристiй дошці, по канату, по доріжці здоров’я (каштани, пластикові корки).

Виховання правильної постави:

1. Прийняти правильну поставу, стоячи бiля стiни або гімнастичної стiнки. При цьому потилиця, лопатки, сiдничнi м`язи та п’яти повиннi торкатися стiни.
2. Прийняти правильну поставу, вiдiйти вiд стiни на 1-2 кроки, зберi-гаючи прийняте положення.
3. Прийняти правильну поставу бiля стiни, зробити 2 кроки вперед, присiсти, встати: знову прийняти правильну поставу.
4. Прийняти правильну поставу бiля стiни. зробити 1-2 кроки вперед, розслабити послiдовно м’язи щиї, поясу, верхнiх кiнцiвок, рук, тулуба. Прийняти правильну поставу.
5. Прийняти правильну поставу бiля стiни, пiднятися навшпиньки, утримуючись у цьому положеннi 3-4с. Вернутися у в. п.
6. Та ж вправа, але не бiля стiнки.
7. Прийняти правильну поставу, присiсти, розводячи колiна в сторони та зберiгаючи вертикальне положення голови та хребта. Повiльно встати у в.п.
8. Сидячи на гiмнастичнiй лавi бiля стiни, прийняти правильну поставу. Потiм розслабити м’язи шиї, опустити голову, розслабити плечi, м’язи спини, вернутися у в.п.
9. Лягти на спину. Голова, тулуб, ноги складають пряму лiнiю, руки притиснутi до тулубу. Пiдняти голову та плечi, перевiрити пряме положения тiла, вернутися у в.п.
10. Прийняти правильну поставу. Хода з зупинками, торбинка з пiском на головi. Присiсти, встати у в.п.
11. Хода з торбинкою на головi iз збереженням правильної постави.
12. Хода з торбинкою на головi, переступаючи через перепони (шнурiвку, гiмнастичну лаву), зупинки з перервою правильної постави перед дзеркалом.
13. Хода з торбинкою на головi з одночасним виконанням: рiзноманiтних рухiв – у напiвприсядi, з високим пiдняттям колiн та iн.
14. Iгри iз збереженням правильної постави.