КЗ "ДНЗ (ясла-садок) №241 КТ" КМР








Інструктажі для батьків

 

 

 

 

 

 

Будьте обережні під час святкування Івана Купала!

 

     На Івана Купала особливу роль відведено воді - багато народних гулянь проходять поблизу водних об’єктів, люди купаються у відкритих водоймищах. Саме тому управління цивільного захисту облдержадміністрації нагадує правила поведінки на водоймах.

 

    Купатися слід лише в місцях для цього пристосованих, тобто обладнаних усім необхідним для безпечного відпочинку а, в разі необхідності, надання рятувальної чи медичної допомоги.

 

    Під час відпочинку на водних об’єктах, необхідно знати елементарні норми поведінки і беззаперечно їх виконувати:

не заходьте у воду в стані алкогольного сп’яніння;

не запливайте за буї, відчувши втому перепочиньте: переверніться на спину і підтримуйте себе на плаву легкими рухами рук;

потрапивши в течію не слід з нею боротися: пливіть вниз по течії під невеликим кутом, поступово наближаючись до берега;

не губіться потрапивши у водоверть: наберіть побільше кисню в легені, якомога глибше пірнайте і потужним ривком спробуйте випірнути убік;

не допускайте грубих ігор під час купання;

не залишайте дітей без догляду;

обережно плавайте на надувних виробах: вітром чи течією їх може віднести далеко від берега.

    Порушення цих правил залишаються головною причиною загибелі людей на воді. Щороку у світі тоне величезна кількість людей. Багато дорослих тоне в стані сп’яніння.

 

    Втім, називають і іншу головну причину загибелі у воді: спочатку самовпевненість, а потім страх. Причому відомо, що і від того, і від іншого часто рятують знання елементарних правил поведінки на воді.

 

    І пам’ятайте: паніка – головна причина усіх бід: не метушіться, а заспокойтеся і подумайте яким чином підвищити плавучість плавзасобу, що зробити аби більш впевнено триматися на воді.

 

    Телефон рятувальної служби 101

 

 

Управління цивільного захисту

облдержадміністрації

 

 

Не забувайте про пожежну безпеку!

 

    Слід пам’ятати, що причиною лісової пожежі може стати необережно кинутий сірник або недопалок. А також відповідально ставитися до багать:

ніколи не залишати вогнище без догляду;

місце для багаття має бути обкопаним навколо;

перед тим як піти, вогонь необхідно старанно загасити.

 

    Пам’ятайте, вогнища можна розпалювати тільки в місцях, де відсутній хвойний молодняк!

 

    Лісова пожежа не лише шкодить довкіллю – губить усе живе і ставить під загрозу ваше життя. Будьте обережні, відпочиваючи на природі!

 

Телефон рятувальної служби 101

 

 

 

Управління цивільного захисту

облдержадміністрації

 


 

ПАМ'ЯТКА

з попередження дорожньо-транспортного травматизму серед дітей дошкільного віку

 

           Шановні батьки!

 

         Швидке збільшення інтенсивності руху висуває серйозне завдання - забезпечення безпеки руху пішоходів.

          У попередженні дорожньо-транспортних випадків з дітьми важливу роль відіграє робота дорослих з роз'яснення дошкільникам правил дорожнього руху і прищеплення навичок дисциплінованого поводження на вулицях і дорогах. Щоб на допустити лиха на дорозі, Вам необхідно: 
• вчити переходити вулиці на зелений сигнал світлофора, у встановлених місцях та підземними переходами; 
• не дозволяти дітям з'являтися зненацька перед транспортними засобами; 

• вчити дітей правильно обходити транспорт, що стоїть: автобус, тролейбус – позаду, трамвай – спереду; 
• не дозволяти дітям самостійно їздити на громадському транспорті; 

• не допускати ігор дітей на проїжджій частині дороги; 

• не дозволяти дітям грати з м'ячем, кататися на велосипеді, ковзанах, санчатах, роликах на проїжджій частині дороги та поблизу неї – це може коштувати дитині життя;

• не чіплятися на підніжку транспорту і не стрибати на ходу, щоб своїм прикладом не заохотити дітей;

• не подавати дітям негативних прикладів, порушуючи правила дорожнього руху.

СПОДІВАЄМОСЯ, ЩО ВИ ПРИСЛУХАЄТЕСЬ ДО НАШИХ ПОРАД!

 

 

 БАТЬКИ, БУДЬТЕ ПРИКЛАДОМ!

 

        Щодня ваша дитина ходить до навчального закладу та в зворотному напрямку, а дорога – це завжди небезпека. І головним учителем безпечної поведінки дітей на проїжджій частині є не працівникам навчального закладу, не ДАІ, а саме батьки.

       Є дитячі книжки, дитячий театр, дитяче кіно, дитячі іграшки. Але немає і бути не може «дитячого дорожнього руху».

        Безпечній поведінці на дорозі треба вчити. Але завчені, як вірші, Правила не вбережуть дитину від біди. Тому поряд з вивченням Правил дорожнього руху треба діяти особистим прикладом.

        Використовуйте будь-який відповідний момент для ознайомлення дітей з правилами вуличного руху.

       Гуляючи з дитиною по місту, по дорозі до садочку і додому зверніть його увагу на те, як багато машин, легкових та вантажівок їздить по вулицях. А який порядок! Це тому, що люди виконують правила дорожнього руху.

            Розкажіть про те, що машини йдуть по одній стороні бруківки, що люди ходять по тротуару.

            Переходячи з дитиною вулицю, покажіть їй, поясніть, що треба уважно подивитися ліворуч, потім праворуч, і переходити вулицю прямо, а не навскіс.

            Дуже важливо, щоб ваша дитина зрозуміла, а не тільки запам‘ятала, що виконувати правила руху потрібно завжди і всюди. Ваш приклад буде куди більш наочним, ніж сотні разів повторювані слова «не ходи на червоне світло». Тому навіть якщо ви спізнюєтеся — все одно переходьте дорогу там, де це дозволено правилами.

 

         «Безпека» поруч з батьками

 

       Перебуваючи поруч з дорослим, дитина покладається на нього і або зовсім не спостерігає за дорогою, або спостерігає погано. Дорослий цього не враховує. На вулиці діти відволікаються на всілякі предмети, звуки, не помітивши машину, і думаючи, що шлях вільний, вириваються з рук дорослого і біжать через дорогу. Перед переходом дороги ви повинні міцно взяти дитину за руку.

 

Пам'ятайте!

 

        Дитина вчиться законами вулиці, беручи приклад з вас, батьків, інших дорослих. Нехай ваш приклад вчить дисциплінованої поведінки на вулиці не лише вашу дитину, але й інших дітей.

 

Забезпечення особистої безпеки дітей дошкільного віку

 

Шановні батьки!

 

Життя потребує від наших дітей вміння орієнтуватись і знаходити вихід з непередбачених ситуацій. Чим менше у дитини знань, тим більше небезпеки з боку оточуючого середовища.

Щоб вберегти дитину від біди, треба пам'ятати та дотримуватись наступних правил:

Ø не залишати дітей дошкільного віку самих, навіть на короткий час;

Ø вчити дитину користуватися дверним вічком;

Ø не дозволяти відчиняти двері незнайомим людям, навіть одягненим у міліцейську форму;

Ø вчити користуватися телефоном для виклику служб 101, 102, 103, 104;

Ø забороняти підбирати на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними;

Ø забороняти бавитися ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами;

Ø не дозволяти користуватися ліфтом без супроводу дорослого родича;

Ø запобігати формуванню в дитині жорстокого ставлення до тварин;

Ø не дозволяти дражнити тварин;

Ø не дозволяти вмикати електроприлади за відсутності дорослих;

Ø не дозволяти виходити на балкон, відчиняти вікна;

Ø не дозволяти визирати у відчинене вікно;

Ø вчити дітей звертатися по допомогу до відповідних органів;

Ø вивчити з дитиною домашню адресу або вкладати в кишені «особисту картку» з даними дитини.

 

Проявляйте витримку і навчайте дітей берегти своє життя та здоров'я!

 

Телефон виклику міліції – «102»

 

ПАМ’ЯТКА

Перша домедична допомога при пораненнях                                                     

 

l.Рани – це пошкодження тканини, спричинені механічним впливом, що супроводжується порушенням цілісності шкірних покровів та слизових оболонок. Залежно від типу травми та предмета, яким завдано поранення, розрізняють різані, колоті, рублені рани тощо.

l.Дрібні поверхневі рани зазвичай супроводжуються капілярною кровотечею, яка зупиняється самостійно чи після накладання щільної пов’язки. Глибокі рани можуть спричинити інтенсивну кровотечу (венозну чи артеріальну), що загрожує життю потерпілого.

l.Перебіг ранового процесу залежить від типу і розміру рани, локалізації та ступеня її інфікування. При незначному інфікуванні рана може загоїтися шляхом первинного натягу. Через 1 – 2 доби зменшуються больові відчуття. Через 3 – 4 доби зникають набряк і почервоніння шкірних покривів навколо рани. У разі розвитку запального процесу посилюється біль, з’являється набряк та почервоніння шкірних покривів навколо рани, у потерпілого може підвищитись температура.

l.Будь – яке пошкодження шкірних покривів може зумовити розвиток запального процесу, а також правця. Тому навіть найдрібнішу рану необхідно обробляти антисептичними засобами.

l.Щоб попередити інфікування, дрібні рани слід обробити, виконавши такі дії:
- за необхідності звільнити поранену ділянку від одягу;
- ретельно вимити руки водою з милом, одягнути одноразові гумові рукавички;
- промити рану 3% - вим розчином перекису водню; якщо рана неглибока, але забруднена, бажано промити її теплою водою з милом;
- обробити рани 2% - вим спиртовим розчином брильянтового зеленого чи 5% -вим спиртовим розчином йоду;
- заклеїти оброблену рану бактерицидним лейкопластиром чи накласти антисептичну пов’язку (необхідно слідкувати, щоб ця пов’язка не забруднювалась і не промокала).

l.Якщо під час оброблення дрібної рани поновилася кровотеча, слід зному накласти щільну пов’язку, допоки кровотеча не зупиниться. Змінювати її лише за необхідності: у разі її намокання чи забруднення.

l.Не варто самостійно обробляти рани з високим ризиком інфікування (наприклад, забруднені садни, глибоку колоті рани тощо). Варто звернутися до медичного закладу, де проведуть правильне та безпечне оброблення рани.

l.Дрібні садни можна обробити за допомогою пов’язок з рідкими антисептиками (фурациліном, йодопіроном, хлоргексидином тощо) чи маззю на основі полі етиленгліколю.

l.Мазі з антибіотиками не слід використовувати для оброблення глибоких ран, оскільки це порушує відтік вмісту рани.

l.Концентровані дезінфікуючі засоби можна використовувати лише для знезараження непошкодженої шкіри навколо рани. Оскільки такі речовини найчастіше містять йод, це може спричинити алергічну реакцію.

 

Памятка

"Первая доврачебная помощь детям-аллергикам при укусах насекомых"

 

 

 Первая помощь детям-аллергикам при укусах ос, пчел, шмелей

 

  • Реакции на яд насекомых бывают местные и системные, вплоть до анафилактического шока, который может привести к гибели ребенка.
  • Наиболее часто встречается местная кожная реакция, сопровождающаяся небольшим покраснением, отеком и болью. Симптомы могут сохраняться в течение нескольких часов и до нескольких суток.
  • Системные реакции могут развиваться при массовом нападении перепончатокрылых насекомых, и/или когда ребенок страдает предрасположенностью к аллергии.
  • Для того чтобы уберечь детей от неприятностей, связанных с укусами перепончатокрылых, следует помнить и применять на практике простейшие меры предосторожности:

– закрывать окна и двери сеткой, не пропускающей насекомых в помещение;

– не позволять детям ходить босиком по траве, сидеть и лежать на земле, не осмотрев предварительно поверхность почвы, для прогулки надевать на детей закрытую обувь;

– не посещать с детьми пасеки и держаться подальше от мест возможного скопления жалящих насекомых (овощные и цветочные рынки, мусоросборные контейнеры и т. д.);

– регулярно осматривать территорию ОО и удалять с нее гнезда насекомых;

– не позволять детям есть на улице сладости, привлекающие насекомых;

– контролировать соблюдение детьми диеты (дети, страдающие аллергией, не должны есть мед и продукты, содержащие его);

– не давать детям лекарственные и косметические средства, содержащие яд насекомых, мед, прополис и т. д.

  • Ребенок, у которого когда-либо была тяжелая (анафилактическая) реакция на укус перепончатокрылых, должен постоянно иметь при себе набор первой помощи.
  • Если неприятность все же произошла и ребенок ужален, то нужно немедленно оказать ему первую помощь:

– удалить жало (пчелы) из места укуса. При этом нельзя сдавливать жало, т. к. яд из желез может дополнительно проникнуть в ранку. Лучше использовать пинцет;

– приложить что-нибудь холодное к месту укуса;

– исключить возможность перегрева и физическую нагрузку;

– для снижения зуда можно дать ребенку антигистаминные препараты (Лоратадин, Цетиризин, Эриус и т. д.). Для уменьшения отека имеет смысл использовать различные мази и кремы (Мазь арники, Фенистил и др.);

– в тяжелых случаях, особенно если насекомое попало ребенку в рот и ужалило, необходимо срочно связаться с врачом.

 

 

Первая помощь детям-аллергикам при укусах комаров

 

  • У детей с предрасположенностью к аллергии часто даже единичные укусы могут вызвать аллергическую реакцию на слюну комаров. Поэтому так же, как и в случае с перепончатокрылыми насекомыми, необходимо соблюдать некоторые меры предосторожности:

– завешивать окна и двери мелкоячеистой сеткой, чтобы комары не проникли в помещения;

– использовать репелленты – вещества, которые отпугивают насекомых. В настоящее время в магазинах есть большой выбор химических репеллентов. Естественные репелленты вырабатывают листья томатов, лаванды, гвоздики, аниса, кедра, эвкалипта и др. Однако нужно учитывать, что врачи не рекомендуют использовать эти вещества для детей, а также наносить их на кожу лица. Репеллентом следует пропитать сетку, которой прикрывают окна;

– использовать инсектициды – вещества, убивающие насекомых (если в помещение уже залетели комары). Наибольшее распространение в настоящее время получили фумиганты – вещества, которыми окуривают комаров (спирали, свечи, жидкости, пластинки);

– использовать ультразвуковые отпугиватели.

  • Если ребенок пострадал от укуса насекомого, необходимо:

– приложить что-нибудь холодное к месту укуса;

– снять зуд и отек от укуса с помощью спиртосодержащих настоек, которые могут оказаться под рукой (борный спирт, настойка календулы, даже корвалол или валокордин);

– смазать место укуса Мазью арники, Фенистилом и т. д.;

– дать ребенку антигистаминный препарат (Супрастин, Кларитин, Эриус и т. д.);

– при развитии аллергической реакции, сопровождающейся нарастающим отеком, тошнотой и даже затруднением дыхания, необходимо срочно обратиться к врачу.

 

 

Попередження травматизму серед дітей дошкільного віку під час відпустки батьків

 

Шановні батьки!

Щоб не допустити травмування дитини під час вашої відпустки, щоб не зіпсувати довгоочікуваний відпочинок, закликаємо вас відповідально поставитися до наступних рекомендацій:

під час перебування на свіжому повітрі в літній день захищайте голову дитини панамою;

  • регулюйте перебування дитини під сонцем, щоб запобігти опікам шкіри; користуйтесь спеціальними спреями та захисними кремами для захисту від ультрафіолетового опромінення; дозуйте перебування дитини у воді, щоб організм не зазнав переохолодження;
  • не залишайте дитину біля водойми без нагляду;
  • не дозволяйте дитині купатись та стрибати у воду в неперевірених місцях;
  • для купання обирайте незасмічені місця з твердим дном, без водоростей та мулу;
  • не дозволяйте дитині запливати на глибину, яка перевищує зріст дитини, на гумовому матраці чи іграшці без супроводу дорослого;
  • забороняйте самостійно користуватися човном, плотом;
  • не допускайте надмірних пустощів у воді (не можна зненацька лякати, утримувати одне одного під водою, жартома кликати на допомогу); забороняйте ходити до лісу без супроводу дорослого родича; під час перебування з дитиною в лісі не збирайте та не вживайте незнайомі ягоди, рослини та гриби;
  • не розводьте в лісі багаття під час посухи; а за необхідності розмістіть вогнище на відкритому місці; після використання ретельно залийте водою та засипте землею всі залишки; обстежте місця установки намету з метою уникнення небажаної зустрічі зі зміями, бджолами, мурахами, павуками; для походу в ліс одяг дитини підбирайте таким чином, щоб оптимально захистити її від комах, кліщів та іншої небезпеки; не засмічуйте навколишнє середовище та не залишайте після себе жодних слідів свого перебування.

 

Профілактика інфекційних та кишкових захворювань дітей дошкільного віку

 

Шановні батьки!

 

Щоб захистити дитину від отруєнь, кишкових та інфекційних хвороб необхідно дотримуватись наступних санітарно-гігієнічних правил:

  • утримувати дитину в чистоті, до дитячого садка приводити в охайному одязі, мати запасну білизну;
  • мити руки після повернення додому з вулиці, після туалету, перед їжею;
  • овочі та фрукти мити під проточною водою та ошпарювати кропом;
  • пити тільки переварену або бутильовану воду;
  • у жодному випадку не годувати дитину грибами, сушеною чи в'яленою рибою, а також м'ясними, рибними та молочними стравами, які зберігалися неналежним чином або мають прострочений термін вживання;
  • не годувати дитину на вулиці (навіть фруктами чи цукерками);
  • не годувати дитину продуктами, що придбані у вуличних торгівців;
  • під час поширення інфекцій якомога рідше перебувати з дитиною в публічних місцях;
  • уникати контакту з людьми з підозрою на інфекційні захворювання;
  • при підозрі на захворювання негайно викликати лікаря та сповістити медичну сестру в дитячому закладі;
  • не займатися самолікуванням.

 

Шановні батьки, радимо своєчасно проводити профілактичні щеплення від дитячих інфекцій.

 

Швидка медична допомога – «103»

 

 

ПАМ'ЯТКА

з попередження дорожньо-транспортного травматизму серед дітей дошкільного віку

 

           Шановні батьки!

 

         Швидке збільшення інтенсивності руху висуває серйозне завдання - забезпечення безпеки руху пішоходів.

          У попередженні дорожньо-транспортних випадків з дітьми важливу роль відіграє робота дорослих з роз'яснення дошкільникам правил дорожнього руху і прищеплення навичок дисциплінованого поводження на вулицях і дорогах. Щоб на допустити лиха на дорозі, Вам необхідно: 
• вчити переходити вулиці на зелений сигнал світлофора, у встановлених місцях та підземними переходами; 
• не дозволяти дітям з'являтися зненацька перед транспортними засобами; 

• вчити дітей правильно обходити транспорт, що стоїть: автобус, тролейбус – позаду, трамвай – спереду; 
• не дозволяти дітям самостійно їздити на громадському транспорті; 

• не допускати ігор дітей на проїжджій частині дороги; 

• не дозволяти дітям грати з м'ячем, кататися на велосипеді, ковзанах, санчатах, роликах на проїжджій частині дороги та поблизу неї – це може коштувати дитині життя;

• не чіплятися на підніжку транспорту і не стрибати на ходу, щоб своїм прикладом не заохотити дітей;

• не подавати дітям негативних прикладів, порушуючи правила дорожнього руху.

СПОДІВАЄМОСЯ, ЩО ВИ ПРИСЛУХАЄТЕСЬ ДО НАШИХ ПОРАД!

 

 

 БАТЬКИ, БУДЬТЕ ПРИКЛАДОМ!

 

        Щодня ваша дитина ходить до навчального закладу та в зворотному напрямку, а дорога – це завжди небезпека. І головним учителем безпечної поведінки дітей на проїжджій частині є не працівникам навчального закладу, не ДАІ, а саме батьки.

       Є дитячі книжки, дитячий театр, дитяче кіно, дитячі іграшки. Але немає і бути не може «дитячого дорожнього руху».

        Безпечній поведінці на дорозі треба вчити. Але завчені, як вірші, Правила не вбережуть дитину від біди. Тому поряд з вивченням Правил дорожнього руху треба діяти особистим прикладом.

        Використовуйте будь-який відповідний момент для ознайомлення дітей з правилами вуличного руху.

       Гуляючи з дитиною по місту, по дорозі до садочку і додому зверніть його увагу на те, як багато машин, легкових та вантажівок їздить по вулицях. А який порядок! Це тому, що люди виконують правила дорожнього руху.

            Розкажіть про те, що машини йдуть по одній стороні бруківки, що люди ходять по тротуару.

            Переходячи з дитиною вулицю, покажіть їй, поясніть, що треба уважно подивитися ліворуч, потім праворуч, і переходити вулицю прямо, а не навскіс.

            Дуже важливо, щоб ваша дитина зрозуміла, а не тільки запам‘ятала, що виконувати правила руху потрібно завжди і всюди. Ваш приклад буде куди більш наочним, ніж сотні разів повторювані слова «не ходи на червоне світло». Тому навіть якщо ви спізнюєтеся — все одно переходьте дорогу там, де це дозволено правилами.

 

         «Безпека» поруч з батьками

 

       Перебуваючи поруч з дорослим, дитина покладається на нього і або зовсім не спостерігає за дорогою, або спостерігає погано. Дорослий цього не враховує. На вулиці діти відволікаються на всілякі предмети, звуки, не помітивши машину, і думаючи, що шлях вільний, вириваються з рук дорослого і біжать через дорогу. Перед переходом дороги ви повинні міцно взяти дитину за руку.

 

Пам'ятайте!

 

        Дитина вчиться законами вулиці, беручи приклад з вас, батьків, інших дорослих. Нехай ваш приклад вчить дисциплінованої поведінки на вулиці не лише вашу дитину, але й інших дітей.

 

 

ПАМ'ЯТКА

«Обережно, гриби»

 

Основні причини отруєнь:

 

•    вживання отруйних грибів;
•    неправильне приготування умовно їстівних грибів;
•    вживання старих або зіпсованих їстівних грибів;
•    вживання грибів, що мають двійників або змінилися внаслідок мутації (навіть білі гриби і підберезники мають своїх небезпечних двійників).

 

Симптоми отруєння:

 

нудота, блювота, біль у животі, посилене потовиділення, зниження артеріального тиску, судоми, мимовільне сечовиділення, проноси, розвиток симптомів серцево-судинної недостатності

 

Щоб запобігти отруєння грибами, необхідно дотримуватися наступних правил:

 

    Не збирайте гриби:
–    якщо не впевнені, що знаєте їх – якими б апетитними вони не здавалися;
–    поблизу транспортних магістралей, на промислових пустирях, колишніх смітниках, в хімічно та радіаційно небезпечних зонах;
–    невідомі, особливо з циліндричною ніжкою, у основі якої є потовщення “бульба”, оточене оболонкою;
–    з ушкодженою ніжкою, старих, в’ялих, червивих або ослизлих;
–    ніколи не збирайте пластинчаті гриби, отруйні гриби маскуються під них;
–    “шампіньйони” та “печериці”, у яких пластинки нижньої поверхні капелюшка гриба білого кольору.
•    Не порівнюйте зібрані чи придбані гриби із зображеннями в різних довідниках, – вони не завжди відповідають дійсності.
•    Не куштуйте сирі гриби на смак.
•    Ще раз перевірте вдома гриби, особливо ті, які збирали діти. Усі сумнівні -викидайте. Нижню частину ніжки гриба, що забруднена грунтом – викидайте. Гриби промийте, у маслюків та мокрух зніміть з капелюшка слизьку плівку.
•    Гриби підлягають кулінарній обробці в день збору, інакше в них утворюється трупна отрута.
•    При обробці кип’ятіть гриби 7-10 хвилин у воді, після чого відвар злийте. Лише тоді гриби можна варити або смажити.
•    Обов’язково вимочіть або відваріть умовно їстівні гриби, які використовують для соління.
•    Не пригощайте ні в якому разі грибами дітей, літніх людей та вагітних жінок.
•    Гриби (зеленушка, синяк-дубовик, та деякі інші) містять отруйні речовини, які у шлунку не розчиняються. У взаємодії із алкоголем отрута розчиняється та викликає бурхливе отруєння.
•    Значна кількість грибів, які досі вважались їстівними, містять мікродози отруйних речовин. Якщо вживати їх декілька днів підряд – також може статись отруєння.
•    Суворо дотримуйтеся правил консервування грибів. Неправильно приготовлені консервовані гриби можуть викликати дуже важке захворювання – ботулізм.
•    Гриби, які довго зберігалися, обов’язково прокип’ятіть 10-15 хвилин.

 

 

ДОТРИМАННЯ ЦИХ ПРОСТИХ ПРАВИЛ МОЖЕ ЗБЕРЕГТИ ВАШЕ ЗДОРОВ’Я І НАВІТЬ ЖИТТЯ

 

 

Пам’ятка “ Перша допомога під час сонячного удару

 

Влітку діти разом з батьками багато часу проводять на пляжі або на дачі, в селі, тобто перебувають на відкритому повітрі і часом під палючими променями сонця. Тривале перебування на сонці — це потенційний ризик для розвитку сонячного удару, важкого стану організму, що виникає через перегрівання голови і всього тіла, призводить до серйозних проблем в самопочутті і може закінчитися лікарняним ліжком. Як запобігти сонячному удару і що робити, якщо він стався?

 

Причини сонячного удару

 

Сонячний удар є одним з різновидів теплового удару і виникає при тривалому перебуванні на відкритому сонці без головного убору. У результаті впливу тепла відбувається перегрів тканин голови і порушення роботи мозкової тканини. Особливо важко протікає сонячний удар у дітей раннього віку, так як у них тонкі кістки черепа і сила впливу набагато вища. Крім того, їх системи терморегуляції працюють ще недосконало, і захист від надмірного впливу тепла працює погано. Особливо чутливі до перегріву і сонячного удару повні діти, малюки з неврологічними захворюваннями та хронічною патологією.

 

Факторами ризику розвитку сонячного удару вважають:

  • перебування на відкритому сонці після 10-11 ранку і до 17-18 години вечора,
  • знаходження на відкритому сонці без головного убору (кепки, панами, косинки),
  • наявність спекотної безвітряної і безхмарної погоди,
  • невідповідність одягу на дитині з навколишньою температурою,
  • підвищена вологість повітря,
  • недолік рідини в організмі (малюк мало п’є).

Ознаки сонячного удару

 

Сонячний удар може статися на відпочинку, на дачі і навіть на прогулянці, якщо ви вийшли гуляти в спеку. Час впливу сонця зменшується прямо пропорційно віку дитини, маляті перших трьох років життя досить півгодинки побути на відкритому сонці, щоб отримати серйозні проблеми зі здоров’ї. Звертайте увагу на стан малюка після прогулянок по сонечку. Якщо він став дуже млявий і сонливий, став скаржитися на головні болі або хапатися за головку, у нього паморочиться голова, він блідне, швидше за все, у нього стався перегрів. У дітей можуть проявлятися потемніння в очах і шум у вухах, нудота з блювотою, підвищується температура тіла і виникає тахікардія і почастішання дихання, в найсерйозніших випадках виникають втрати свідомості і судоми.

Якщо під час відпочинку на пляжі або на дачі, в будь-якому місці, де малюк може перебувати на відкритому сонці, батьки відзначають хоча б два-три вище описаних ознаки, необхідно негайно забрати дитину з сонечка і викликати лікаря або звернутися до лікарні. Але, ще до надання дитині кваліфікованої медичної допомоги, самим батькам необхідно надати малюкові заходи першої допомоги. У таких ситуаціях багато залежить від первинних заходів надання допомоги та точність проведення всіх дій.

 

Заходи першої допомоги дітям

 

Проведення всіх заходів з надання першої допомоги потрібно проводити чітко і швидко, не падаючи в паніку і істерику. Ваші крики і сльози налякають дитину ще більше, що погіршить його самопочуття.

Перш за все, негайно приберіть дитину з сонця в тінь або прохолодне місце. У приміщенні, де буде знаходитися дитина, забезпечте доступ свіжого і прохолодного (по можливості) повітря. Увімкніть вентилятор або кондиціонер, укладіть дитину в зручне положення, щоб голова малюка була піднята, звільніть його тіло від верхнього одягу і обмежувальних гумок, шнурків і т.д.

До області чола і потилиці малюка прикладіть прохолодний компрес (змочивши серветку водою). Можна обмотати шматок м’яса з морозилки рушником і прикласти до чола. Дитину потрібно багато напувати, від зневоднення стан буде прогресивно погіршуватися. Пиття повинне бути негазованим, можна воду з лимоном або Регідрон (спеціальний аптечний розчин для відпоювання), мінеральну воду без газу.

Не варто давати дитині жаропонижуючих — вони не будуть ефективні в даній ситуації, необхідно знижувати температуру фізичними способами — витріть тіло дитини вологою губкою з прохолодною водою, оберніть його тіло вологим простирадлом на деякий час, обдувайте його вентилятором.

Якщо дитину нудить або почалася блювота, покладіть його на бік або поверніть на бік голову, щоб він не вдихнув при блювоті блювотні маси. Після блювоти дайте прополоскати рот водою або очистіть рот пальцем з намотаним на нього бинтом і змоченим в кип’яченій воді. Перші кілька годин дитини не годуйте, після огляду лікаря, якщо стан не викликає побоювань, дайте дитині спокійно полежати або поспати, потім нагодуйте його легкими і протертими стравами.

Якщо сонячний удар трапився у немовля, прикладайте його частіше до грудей, щоб не допустити зневоднення, доповніть прийом кип’яченою водою і обов’язково покажіть дитину лікарю.

 

Як забезпечити безпеку малюкові?

 

Влітку, під час відпочинку на морі або на річці, на дачі, пильність батьків деколи притупляється — і це дуже небезпечно. Якщо у вас в родині є діти — вашу увагу завжди має бути сконцентровано на них. Звичайно, помірні сонячні ванни підуть дитині тільки на користь, але вони повинні проводитися в період часу до 11 ранку або після 18 години вечора. Коли сонце не настільки активно.

На пляжі при купанні завжди необхідно надягати дитині головний убір. Бажано з широкими полями або козирком, по можливості, захищати і оченята сонячними окулярами.

Важливо часто поїти дитину прохолодною водою, час від часу протирати обличчя дитини вологою серветкою, стежити за його самопочуттям.

У літню спеку варто опинитися від поїздок на громадському транспорті або довгих походів по сонцю. Особливо з дітьми до трьох років.

Якщо дотримуватися простих правил безпеки, літній відпочинок запам’ятається малюкові яскравими враженнями і не затьмариться нездужаннями і поганим самопочуттям.

 

Первая помощь детям-аллергикам при укусах комаров

 

  • У детей с предрасположенностью к аллергии часто даже единичные укусы могут вызвать аллергическую реакцию на слюну комаров. Поэтому так же, как и в случае с перепончатокрылыми насекомыми, необходимо соблюдать некоторые меры предосторожности:

– завешивать окна и двери мелкоячеистой сеткой, чтобы комары не проникли в помещения;

– использовать репелленты – вещества, которые отпугивают насекомых. В настоящее время в магазинах есть большой выбор химических репеллентов. Естественные репелленты вырабатывают листья томатов, лаванды, гвоздики, аниса, кедра, эвкалипта и др. Однако нужно учитывать, что врачи не рекомендуют использовать эти вещества для детей, а также наносить их на кожу лица. Репеллентом следует пропитать сетку, которой прикрывают окна;

– использовать инсектициды – вещества, убивающие насекомых (если в помещение уже залетели комары). Наибольшее распространение в настоящее время получили фумиганты – вещества, которыми окуривают комаров (спирали, свечи, жидкости, пластинки);

– использовать ультразвуковые отпугиватели.

  • Если ребенок пострадал от укуса насекомого, необходимо:

– приложить что-нибудь холодное к месту укуса;

– снять зуд и отек от укуса с помощью спиртосодержащих настоек, которые могут оказаться под рукой (борный спирт, настойка календулы, даже корвалол или валокордин);

– смазать место укуса Мазью арники, Фенистилом и т. д.;

– дать ребенку антигистаминный препарат (Супрастин, Кларитин, Эриус и т. д.);

– при развитии аллергической реакции, сопровождающейся нарастающим отеком, тошнотой и даже затруднением дыхания, необходимо срочно обратиться к врачу.

 

 

Безпечні прогулянки на свіжому повітрі

 

Ми отримуємо користь від звичайних неспішних прогулянок по вулиці.

Спочатку повільно, зовсім непомітно для нас підвищується частота дихання, а отже і частота серцевих скорочень і активізується обмін речовин. Так як це відбувається поступово, серце не відчуває навантажень. Тим самим ми тренуємо серцевий м’яз, отже, знижується ризик захворювань серцево-судинної системи.

Повітряні ванни використовують для загартовування організму з дитинства.

Даємо навантаження на м’язи ніг і всієї опорно-рухової системи, кровообіг улучають, розігріваються м’язи ніг.

Свіже повітря необхідний для хорошого сну, а повноцінний сон — запорука психічного здоров’я.

Як бути здоровим? Що вибрати для прогулянок? Які місця?

Звичайно, найкраще подалі від доріг, в парках. Буває, що таке місце неможливо знайти для щоденних прогулянок. Значить, ходите з роботи пішки, щоразу обираючи нову дорогу.

По-перше, обов’язково знайдете що-небудь підходяще для Вас, а по-друге, хіба це не цікаво, дізнаватися що-небудь нове в давно знайомих околицях? А Ви не пробували таким чином заблукати? Викид адреналіну і позитивні емоції наприкінці забезпечені.

 

Попередження травматизму серед дітей дошкільного віку під час відпустки батьків

 

 

Шановні батьки!

Щоб не допустити травмування дитини під час вашої відпустки, щоб не зіпсувати довгоочікуваний відпочинок, закликаємо вас відповідально поставитися до наступних рекомендацій:

під час перебування на свіжому повітрі в літній день захищайте голову дитини панамою;

  • регулюйте перебування дитини під сонцем, щоб запобігти опікам шкіри; користуйтесь спеціальними спреями та захисними кремами для захисту від ультрафіолетового опромінення; дозуйте перебування дитини у воді, щоб організм не зазнав переохолодження;
  • не залишайте дитину біля водойми без нагляду;
  • не дозволяйте дитині купатись та стрибати у воду в неперевірених місцях;
  • для купання обирайте незасмічені місця з твердим дном, без водоростей та мулу;
  • не дозволяйте дитині запливати на глибину, яка перевищує зріст дитини, на гумовому матраці чи іграшці без супроводу дорослого;
  • забороняйте самостійно користуватися човном, плотом;
  • не допускайте надмірних пустощів у воді (не можна зненацька лякати, утримувати одне одного під водою, жартома кликати на допомогу); забороняйте ходити до лісу без супроводу дорослого родича; під час перебування з дитиною в лісі не збирайте та не вживайте незнайомі ягоди, рослини та гриби;
  • не розводьте в лісі багаття під час посухи; а за необхідності розмістіть вогнище на відкритому місці; після використання ретельно залийте водою та засипте землею всі залишки; обстежте місця установки намету з метою уникнення небажаної зустрічі зі зміями, бджолами, мурахами, павуками; для походу в ліс одяг дитини підбирайте таким чином, щоб оптимально захистити її від комах, кліщів та іншої небезпеки; не засмічуйте навколишнє середовище та не залишайте після себе жодних слідів свого перебування.

 

Обережно, кліщі!

 

   Літо  - прекрасна пора року, природа пробуджується від зимової сплячки, зелена травичка, квітучий бузок, співають пташки, сонечко гріє ... Але не варто так розслаблятися, пам'ятайте, весна - це пора пробудження не тільки "чудової" природи, але і паразитів, особливо, це стосується кліщів.
   Зона їх проживання - велика, вони буквально усюдисущі, тому думка, що кліщів можна "зачепити," гуляючи по лісі чи парку, не зовсім правильна, адже величезна кількість цих "паразитів" може мешкати і на вашому улюбленому газоні. Кліщі живуть на деревах, чагарниках та траві, зазвичай не піднімаючись на висоту понад півтора метри. 
   Кліщі можуть нападати на людину в будь-який час дня і ночі та за будь-якої погоди. Менше їх, як правило, за сухої жаркої погоди, а прохолодними та похмурими днями їх кількість збільшується. Живляться кліщі кров’ю людей та тварин, занурившись хоботком глибоко в шкіру. Крововсмоктування кліща може тривати до 12 діб. Напившись удосталь крові людини або тварини, кліщ відпадає самостійно для відкладання яєць у ґрунт. 
   Укуси кліщів загрожують людині такими хворобами, як іксодовий кліщовий бореліоз (хвороба Лайма), кліщовий вірусний енцефаліт. 
   Першим проявом хвороби Лайма є: почервоніння на місці присмоктування кліща, головний біль, затверділість м'язів шиї, ломота у всьому тілі і млявість. Якщо не провести лікування на ранній стадії, хвороба може призвести до ураження різних органів: шкіри, суглобів, м'язів, нервової і серцево-судинної системи, а й навіть до інвалідності. Ризик зараження залежить від тривалості присмоктування кліща: на протязі доби вірогідність інфікування досить мала, а в кінці третьої доби наближається до 100%. 
   Кліщовий вірусний енцефаліт починається з головного болю, гарячки, нудоти, рвоти та порушення сну. При цьому захворюванні переважно уражається центральна нервова система, що може призвести до інвалідності, а в окремих випадках - до летальних наслідків. Вірус зберігається в організмі іксодового кліща, який нападає прямо із землі, кущів та високої трави. Заразитися можна не лише під час крововсмоктування кліща, але також якщо випадково його розчавити або розчесати місце укусу. 
 

Що робити, щоб не допустити укусу кліща? 
 

Для прогулянок на природі покривайте голову головним убором і одягайте світлий однотонний одяг з довгими рукавами, який щільно прилягає до тіла - аби легше було помітити кліщів. 
           Повертаючись з прогулянки, огляньте одяг і шкіру. При укусі кліща, під шкіру потрапляє слина. Як правило, укус кліща не відчувається, тому що в слині міститься фермент, близький по властивості до анестезії. Якщо ви раптом виявили на собі кліща постарайтеся його видалити самі (кліщ помирає, якщо капнути на нього медичним спиртом або соняшниковою олією, "викручувати" кліща, потрібно проти годинникової стрілки), або бігом до медиків. Після видалення кліща, місце укусу необхідно обробити спиртом або йодом. До речі, якщо ви самостійно видалили кліща, настійно рекомендуємо вам покласти його в скляну ємність, щільно закрити і віднести в медлабораторію, де проведуть відповідний аналіз, який дозволить вам, у разі необхідності почати своєчасне лікування, не чекаючи появи симптомів. 
          Бережіть і своїх вихованців, адже вони найчастіше страждають від укусів кліщів, регулярно оглядайте їх після прогулянок, якщо ж ваша собака живе на вулиці, приділіть їй декілька хвилин, огляньте зону шиї і вуха. Якщо кліщ виявлений - негайно до ветеринара! Укушені тварини, при ненаданні їм своєчасної допомоги - гинуть. Щоб уникнути укусів, використовуйте спеціальні спреї або краплі, які можете придбати в зоомагазинах. Вони допоможуть у боротьбі з кліщами. 


   На замітку. Зараз починається період відпусток, будьте пильні. Кліщі мешкають не тільки за містом, на улюбленій дачі. Від укусів кліщів страждають і на теплих морських курортах. Улюблені місця "паразитів", ті де шкіра найбільш тонка: зона пахв, паху, під коліном, шкіра голови. Будьте обережні. 
  

Вдалого Вам відпочинку!

 

Профілактика інфекційних та кишкових захворювань дітей дошкільного віку

 

Шановні батьки!

 

Щоб захистити дитину від отруєнь, кишкових та інфекційних хвороб необхідно дотримуватись наступних санітарно-гігієнічних правил:

  • утримувати дитину в чистоті, до дитячого садка приводити в охайному одязі, мати запасну білизну;
  • мити руки після повернення додому з вулиці, після туалету, перед їжею;
  • овочі та фрукти мити під проточною водою та ошпарювати кропом;
  • пити тільки переварену або бутильовану воду;
  • у жодному випадку не годувати дитину грибами, сушеною чи в'яленою рибою, а також м'ясними, рибними та молочними стравами, які зберігалися неналежним чином або мають прострочений термін вживання;
  • не годувати дитину на вулиці (навіть фруктами чи цукерками);
  • не годувати дитину продуктами, що придбані у вуличних торгівців;
  • під час поширення інфекцій якомога рідше перебувати з дитиною в публічних місцях;
  • уникати контакту з людьми з підозрою на інфекційні захворювання;
  • при підозрі на захворювання негайно викликати лікаря та сповістити медичну сестру в дитячому закладі;
  • не займатися самолікуванням.

 

Шановні батьки, радимо своєчасно проводити профілактичні щеплення від дитячих інфекцій.

 

Швидка медична допомога – «103»

 

 

Пам'ятка «Отруйні ягоди та рослини»

 

Природа в своєму арсеналі має як лікарські, так і отруйні рослини та ягоди. Більшість з них не відомі городянам, та й сучасні сільські мешканці не завжди на них розуміються. Тому батькам треба дуже добре знати, як виглядає та чи інша отруйна рослина (ягода), щоб мати уяву, яку допомогу треба надати дитині, що отруїлася. Познайомтеся самі та познайомте дітей із зовнішнім виглядом наступних рослин (ягід).

Блекота чорна (інша назва – беладона, дурман звичайний). Росте здебільшого на пустирях. Дрібне насіння знаходиться в коробочках і нагадує макове. Отруйними є насіння, листя і коріння. При отруєнні спостерігається розширення зіниць, змінюється серцебиття. У важких випадках можуть виникати галюцинації, порушення дихання.

Цикута (болиголов, котяча петрушка). Росте вздовж берегів річок, на луках. її кореневище на запах та смак дещо нагадує моркву. Отруйна вся рослина. При вживанні виникає слабкість, слинотеча, блювота, діарея, судоми. Можлива зупинка серця!

Аконіт джунгарський. Входить до спиртової настойки, яку використовують при лікуванні радикуліту. Отруїтися можна, помилково вживши ліки всередину. При отруєнні відчувається жар, слинотеча, оніміння різних частин тіла. У важких випадках – судоми, порушення слуху, зору, зупинка дихання. Смерть може настати від серцевої недостатності!

Чемериця. Отруйні всі частини рослини. При отруєнні чемерицею спостерігається пригніченість нервової системи, блювота, діарея, втрата свідомості.

Конвалія. Отрута знаходиться в ягодах, стеблі та листках.

Вороняче око. Від стебла росте кілька листків, а всередині розміщена блискуча чорна ягода. Отруйні всі частини рослини, а ягода найбільш небезпечна.

Паслін. Отруйні всі частини рослини.

Вовчоягідник. Росте в підліску. Невеличкий кущ з рожево-бузкового кольору квітками. На кінець літа вистигають яскраво-червоні ягоди, які надзвичайно отруйні! Сік із пагонів цієї рослини може викликати опік.

Болиголов плямистий. Має синювате голчасте стебло, вкрите темно-червоними плямами. Отруйне стебло, насіння і листя. Легка форма отруєння – блювота, діарея. Важка форма – параліч м'язів. Може наступити смерть через параліч м'язів грудної клітини!

Папороть. Отруйне кореневище рослини.

Перша допомога при отруєнні рослинами та ягодами:

v негайно викличте лікаря;

v терміново промийте потерпілому шлунок;

v допоможіть викликати блювоту;

v при отруєнні аконітом і болиголовом промийте шлунок блідо-рожевим розчином марганцевокислого калію;

v залийте та змішайте з невеликою кількістю води 20-30 пігулок активованого вугілля та дайте випити потерпілому; через 2-3 години (за умови домашнього лікування) повторно промийте шлунок;

v при наявності судом в рот потерпілого вставити держак ложки, обгорнений тканиною, щоб запобігти порушенню дихання.

Пам'ятка «Отруєння грибами»

Ідентифікація грибів

Їстівні гриби

неїстівні гриби

білий гриб
маслюк
сироїжка
підберезник
підосичник
лисичка
опеньок
печериця

мухомор
бліда поганка
несправжні опеньки
несправжні лисички
сатанинський гриб
строчок

Слід пам'ятати, що організм дитини не сприймає грибів, бо у них ще не виробляється особливий фермент, здатний переробляти цю важку для шлунку їжу! Найотруйніші гриби відомі всім, навіть маленьким дітям. Але, незважаючи на це, дуже багато отруєнь трапляється саме через те, що люди плутають їстівні гриби з отруйними.

Бліда поганка відрізняється характерним розширенням-спідничкою внизу тонкої білої ніжки. Цей гриб дуже часто плутають із сироїжкою та печерицею. Саме такого розширення не мають ні сироїжки, ні печериці.

Мухомор легко відрізнити за характерним забарвленням шапки. Треба зважати, що не завжди цей гриб має червоне забарвлення. Іноді він буває рожевим і навіть сіруватим (так званий пантерний мухомор), але білі цятки завжди вказують на його належність до отруйного сімейства.

Опеньок несправжній. Дуже схожий на звичайний опеньок, росте також на пнях. Але на відміну від коричневого їстівного гриба, шапка має жовтий колір та зеленуваті пластинки.

Сатанинський гриб схожий на маслюки, але на зломі м'якоть синіє і шапка, на відміну від маслюків, не липка.

Увага! Отруєння блідою поганкою може проявитися лише через 12-24 годин, коли в організмі вже сталися зміни, несумісні з життям. Тому саме від цього гриба найбільш висока смертність. Слідкуйте за станом дитини!

Перша допомога при отруєнні грибами:

Ø негайно викличте лікаря;

Ø терміново промийте потерпілому шлунок;

Ø допоможіть викликати блювоту;

Ø для очищення кишечника дайте потерпілому проносне та поставте клізму;

Ø дайте хворому підсолену воду чи міцний чай.

 

 

Профілактика ентеробіозу

 

Ентеробіоз це захворювання, збудником якого є гострики - enterobius vermicularus (Linnaeus, 1758 р.; Leach, 1853 р.).
Назва Enterobius походить від грецького enteron - кишечник і bios - життя, vermicularis - зменшене від латинського - черв'як, що живе в кишечнику
Збудник хвороби – дрібний круглий черв довжиною 9-12 міліметрів, біло-рожевого кольору, місцем проживання якого є нижні відділи тонкого і товстого кишечника.
Зараження на ентеробіоз відбувається в результаті заковтування інвазованих яєць, що потрапляють у рот із забруднених рук, предметів побуту, через плстідьні речі і білизну


Як передається захворювання


         Гострики проходять в організмі людини повний життєвий цикл, і дитина може повторно заражати сама себе і інших дітей.
Інфікована дитина розчухує шкіру навколо анусу, внаслідок чого яйця гостриків потрапляють йому під нігті. Потім малюк кладе пальці в рот - так відбувається повторне зараження дитини. Яйця легко передаються від однієї людини до іншої через забруднену збудником їжу, посуд, іграшки, побутові предмети, якими користуються члени однієї сім’ї, діти в дитячих садках або однокласники. Також яйця гостриків можуть підніматися у повітря із пилом, а потім заноситися під час дихання у ротову порожнину і проковтуватися. Інвазійні яйця потрапляють у кишечник і розвиваються у статевозрілих самок і самців.
        Самки після запліднення спускаються до прямої кишки. Частіше вночі, коли підвищена вологість тіла, гострики виповзають із анального отвору на шкіру періанальних складок і відкладають яйця.

Симптоми захворювання

         Проблема полягає у тому, що захворювання ентеробіозом практично не має яскравих симптомів хвороби і дуже часто проходить непоміченим. Проте знати ці симптоми необхідно, щоб вчасно попередити поширення захворювання.
· Першою ознакою захворювання можуть стати скарги дитини на постійний свербіж в області анального отвору, який може стати причиною розчухування і повторного інфікування.
· У дівчаток свербіж може поширитися і на область піхви.
· У випорожненнях дитини, або при огляді анального отвору вночі ви можете виявити маленьких білих ниткоподібних черв’яків.
· Дитина може відчувати особливо сильний свербіж вночі, коли глисти починають активну діяльність.
· Діти погано сплять, стають плаксивими, в них погіршується апетит, зменшується працездатність та успішність, виникає безсоння, неврастенія, нічне нетримання сечі. Інколи спостерігаються болі в животі, нудота, блювота, тенезми, рідкі випорожнення, частіше з домішками слизу.
· У інвазованих дітей не виробляється повноцінний імунітет після проведених профілактичних щеплень.
       При появі скарг дитини на свербіж необхідно пройти обстеження на ентеробіоз, а потім обстежити усіх членів сім’ї. Одного лікування недостатньо. Потрібно суворо дотримуватися певних гігієнічних правил, які усунуть можливість самозараження і зараження осіб навколо.

Профілактика ентеробіозу!
Оскільки ентеробіоз – це хвороба брудних рук, то чистота рук і нігтів, їх ретельне миття перед їжою, необхідна боротьба з шкідливими звичками - не слід брати пальці в рот і гризти нігті - це і є основою профілактики.

  • - Дотримання особистої гігієни. Після вулиці, відвідування туалету мити з милом руки.
  • - У домі, де є хворий на ентеробіоз, потрібно кілька разів на день проводити вологе прибирання підлоги.
  • - Слід стежити, щоб надворі дитина не тягнула до рота підібрані землі предмети.
  • - Необхідно коротко стригти дітям нігті.
  • - Не можна вживати немиті овочі та фрукти.
  •  Не витрушуйте постільну білизну у приміщенні, постійно стежте за чистотою постільної білизни.
  • - Дитина повинна спати в окремому ліжку.

 

 

                                                        ПАМ’ЯТКА
                           «ОТРУЄННЯ ХІМІЧНИМИ РЕЧОВИНАМИ»

         Сучасні хімічні засоби є нашими помічниками в побуті, сільському господарстві та на виробництві. До хімічних речовин належать отрутохімікати, препарати побутової хімії (косметичні й миючі засоби, плямовивідники, лакофарбові вироби), інсектициди (хлорофос, карбофос, дихлофос тощо). При хімічних отруєннях має місце різний підхід до виведення отрути з організму. Тому використовувайте наступну градацію.
– Використовувати напої (негазована вода, чай, соки) дозволяється при отруєнні:
ацетоном, антифризом та каустичною содою; горілкою та парфумами; дезодорантом та лаком для нігтів; дезинфікуючими засобами та хлором; зубною пастою та кормом для домашніх тварин; взуттєвим кремом, лугом, милом, оцтовою есенцією та соляною кислотою; мишачою отрутою та засобами для травлення комах; тютюном та барвниками у фломастерах.
– Викликати блювоту, щоб вивести отруту з організму необхідно при отруєнні: 
антифризом, горілкою, лаком для нігтів, мишачою отрутою, парфумами, тютюном.
– Дати кілька пігулок активного вугілля, щоб абсорбувати отруту, яка залишилася в організмі, рекомендується при отруєнні:
ацетоном, барвниками у фломастерах, бензином, засобами від комах, кормами домашніх тварин, кремом для взуття, лаком для нігтів, мишачою отрутою, тютюном та фарбами.
– Не викликати блювоту, тому що названі субстанції можуть завдати більшої шкоди, якщо вдруге пройдуть стравоходом, при отруєнні: 
бензином, засобом для дизенфекції, інсектицидами, каустичною содою, лугом, оцтовою есенцією, соляною кислотою, фарбами, хлором.
– Дати невелику кількість жирних вершків чи шматочок вершкового масла, щоб розчинити пінні хімікати, потрібно при отруєнні: 
дезодорантом, милом, шампунем.

УВАГА!!!

         Відпоювати молоком не можна, бо воно посилює всмоктування отрути.

        Майже при всіх видах хімічних отруєнь відразу після надання першої допомоги слід викликати швидку допомогу або негайно доставити дитину до лікарні.

         За умови задовільного стану дитини можна скористатися порадами лікаря та не викликати швидку допомогу при отруєнні дезодорантом, зубною пастою, кормом для собак та кішок, кремом для взуття, милом, шампунем, парфумами.