Художньо-естетичний розвиток

Освітні завдання та орієнтовні показники життєвої компетентності у різних видах художньої діяльності

Вид діяльності

Освітні завдання

Літературна діяльність

Цей розділ долучає малят до мистецтва літератури, ознайомлює їх з різноманітними жанрами фольклорних та авторських творів, їх характерними особливостями, виховує інтерес до краси художнього слова. Особливу увагу в ньому приділено вирішенню завдань соціально-морального розвитку. Діти на прикладі відомих та близьких за духом персонажів ознайомлюються з категоріями «добра» і «зла», вчаться робити власні висновки та ухвалювати важливі рішення. Не залишилося осторонь і питання творчого розвитку. Програмою передбачені завдання, спрямовані на активізацію уяви та фантазії малят, – вигадування початку або продовження казки, складання власного вірша, перевтілення у дійових персонажів тощо.

Музична діяльність

Матеріали цього розділу допоможуть дітям збагнути чарівний світ музичних звуків. Основну увагу в ньому закцентовано на розвиток сприймання та розуміння музичних творів, на формування слухацьких, співочих та хореографічних умінь, на залучення дітей до власного музикування. Також програмою передбачено ознайомлення малят з яскравими зразками класичної та сучасної музики, історією створення перших музичних інструментів та музичною спадщиною рідного народу.  

Театралізована діяльність (цирк та кіно)

Змістове наповнення цього розділу спрямовано на ознайомлення дітей з різними видами театру (ляльковий, тіньовий, пальчиковий, драматичний, маріонетковий тощо) та виразними засобами створення яскравого театрального образу. Малятам цікаво буде дізнатися і про циркове мистецтво, його основні види (еквілібристика, дресирування тварин, клоунада, акробатика, жонглювання, фокуси). Також програмою передбачено формування у дітей уявлень про кіномистецтво та мультиплікацію. Подібні матеріали сприятимуть розвиткові акторських умінь та заохотять до активної участі у театралізованій діяльності.

Образотворча діяльність (малювання, аплікація, ліплення, конструювання)

Робота за цим розділом спрямовується на виховання естетичних почуттів, формування уявлень про образотворче (графіка, живопис, скульптура) та архітектурне мистецтво, розвиток художніх умінь і творчих здібностей. Особливу увагу в програмі приділено розвиткові здатності до емоційного сприймання твору та формуванню вміння передавати свої враження у малюванні, аплікації, ліпленні, конструюванні. До того ж під час створення дитячих шедеврів пропонується використання різноманітного обладнання та матеріалів – фарб, крейди, олівців, глини, тіста, пластиліну, паперу, природного та покидькового матеріалу тощо.

 


 

Як організувати заняття з образотворчого мистецтва для дошкільників

Зображувальні матеріали.

Запропонуйте дітям різноманітні зображувальні матеріали:

гуаш

папір для малювання

акварель

шпалери

харчові барвники

дерев’яні дощечки

білило

берест

олія

мольберти

крейда

штучне скло

олівці

нитки

фломастери

коктейльні трубочки

пензлики різних номерів

свічки

поролон

зубні щітки

губки-штампи

тички (ватяні палички)

палітра

висушені суцвіття

ватман

 

Матеріали мають бути:

  • нетоксичними;
  • призначеними або дозволеними для використання дітьми.

Під час роботи стежте, аби діти не зашкодили собі (наприклад, не проковтнули той чи той матеріал).

Після заняття з малювання для виховання охайності запропонуйте вихованцям допомогти прибрати робоче місце і ретельно вимити руки.

 

У групах дошкільного навчального закладу організуйте Майстерню юних художників, яка функціонуватиме на засадах:

  • позитивної мотивації;
  • вільної творчості;
  • експериментування.

 

Проводьте заняття з дітьми з раннього віку, для кожної вікової групи можна знайти оптимальний варіант образотворчої діяльності.

Для дітей другого-третього років життя важливим є процес малювання каракуль — так у них розвивається координація, ритмічність рухів, зоровий контроль за рухами. Використовуйте для цього не лише горизонтальні, а й вертикальні поверхні — закріпіть на стінах однотонні шпалери або аркуші ватману.

Натомість у дітей молодшого дошкільного віку важливою умовою для формування інтересу до малювання є дозвіл експериментувати з матеріалами. Така діяльність викликає в дітей позитивні емоції та стає основою для оволодіння прийомами малювання пальцями та долонями.

Забезпечити дітям позитивні емоції від образотворчої діяльності можна за допомогою ігрових прийомів:

«Віднайди зелену фарбу» (діти змішують жовту і блакитну фарби);

«Пальчиковий дощ» (діти вмочують подушечки пальців у фарбу й залишають на папері відбитки — «краплі») тощо.

 Дітей молодшого дошкільного віку ознайомлюйте з кольорами, використовуючи асоціації:

  • жовтий — жовток, сонечко, пісок;
  • синій — небо, море, волошки тощо.

Пізнаючи властивості фарб та інших матеріалів, діти засвоюватимуть закономірності:

  • будь-який зображувальний матеріал залишає слід;
  • що сильніше натискаєш — то товща (насиченіша) лінія;
  • аби не пошкодити малюнок, фарбі треба дати висохнути;
  • на вологій поверхні фарба розтікається.

Нетрадиційні техніки

За основу навчання малювання візьміть нетрадиційні техніки — вони гарантують успішний результат.

Малювання курчатка відбитком картоплини, вмоченим у жовту фарбу, зручніше й цікавіше для дітей, ніж малювання пензлем. Такий підхід не спрощує процес навчання, не заважає оволодівати навичками роботи з пензликом — ним можна домалювати очки, лапки, дзьобик тощо.

Поступово переходьте до повноцінного застосування пензлика. У дитини має бути час на спроби малювати ним що завгодно — використовуючи пензлики різних номерів, отримувати різні за розміром мазки, лінії, зиґзаґи, плями різних розмірів, форм, кольорів.

Такий досвід згодом стане основою для опанування складніших прийомів — обведення контура, зафарбовування предмета, не виходячи за контур тощо.

Діти з різним рівнем розвитку образотворчих здібностей, використовуючи нетрадиційні техніки малювання, легко отримують яскраве красиве зображення. Тоді як малювання за допомогою пензлика чи олівця потребує уже певною мірою сформованих технічних навичок.

Нетрадиційних техніки малювання, які варто запропонувати дітям молодшого дошкільного віку:

  • «пальчикова палітра»;
  • малювання долоньками;
  • трафаретне малювання.

Розширення асортименту матеріалів  У середньому та старшому дошкільному віці розширюйте досвід дітей, пропонуючи більше різних зображувальних матеріалів і технік малювання, як-от:

  • гратаж;
  • монотипія;
  • плямографія;
  • ниткографія;
  • техніка розбризкування;
  • малювання мильними бульбашками;
  •  малювання по вологому паперу;
  •  малювання жмаканим папером;
  •  повітряними кульками тощо.

Використовуйте не лише готові фарби (акварель, гуаш), а й самостійно створені: змішайте харчові барвники з дитячим кремом і викладіть отримані суміші на білу клейонку. Запропонуйте дітям погратися з кольорами: проводити лінії від однієї фарби до іншої спочатку одним пальцем, поступово задіюючи одну чи обидві руки.

За допомогою білила можна створювати різні відтінки кольору. Навчіть дітей користуватися палітрою (дерев’яною або пластиковою дощечкою для фарб) — вона створить широкі можливості для експериментування з фарбами, отримуючи нові кольори та їх відтінки.

Починаючи з п’ятого року життя, пропонуйте дітям обводити шаблони за контуром, створюючи силуети олівцем, а потім їх розфарбовування стружкою з грифеля олівця, восковими крейдочками, фарбою.

Стимулюйте дошкільників поєднувати різні техніки малювання, звертайтеся до їхнього досвіду: «Пригадайте, як ми малювали сніг (набризк), спробуйте використати зубну щіточку для зображення хвої ялинки, згадайте, як ми використовували тичок для малювання гілочки мімози» тощо.

Створення сприятливих умов  

Завдяки малюванню з натури (на пленері) діти відчувають себе справжніми художниками. Для такої діяльності важливо створити відповідні умови:

  • провести попередню роботу, під час якої формувати вміння бути спостережливими та застосовувати набуті раніше навички малювання;
  • забезпечити всіх дітей індивідуальними наборами для творчості;
  • зручно розташувати дітей;
  • створити ігрову ситуацію.