КЗ "ДНЗ (ясла-садок) №241 КТ" КМР








Пізнавальний розвиток

          Пізнавальна активність дитини - мобілізація її інтелектуаль­них, моральних і фізичних сил, спрямована на досягнення конкрет­ної цілі пізнавальної діяльності. Внутрішні передумови, які забезпечують про­дуктивність пізнавальної діяльності, визначають легкість і швидкість засвоєння дитиною нових знань, можливість їх творчого викорис­тання під час розв'язання життєвих завдань, такі: активно-пізнавальне ставлення дитини до навколишнього середовища; уміння успішно орієнтуватися серед предметів та явищ; здатність довільно регулювати свою пізнавальну діяльність.

       Продуктивність мисленнєвої діяльності, легкість і швидкість засвоєння дитиною нової інформації, здатність доцільно й ефективно використовувати її в нових проблемних ситуаціях залежить від грамотного розроблення предметного змісту пізнавальної діяльнос­ті. Водночас від цього залежить становлення і розвиток наочно-образного мислення дитини. Експериментально доведено, що починаючи з чотирьох років, у дитини слід формувати вміння розгля­дати конкретні предмети під час їх взаємодії з іншими предметами Однак змістова складова пізнавальної діяльності - це лише один аспект. Другий - це процес пізнання та його організація дорослим. Йдеться про різноманітні способи організації пізнавальної діяльнос­ті дошкільника, спрямовані на: стимуляцію пізнавальної активності дитини; закріплення установки щодо отримання нової інформації; підвищення ефективності розумових операцій.

 

         Дошкільне дитинство - період формування в дитини пізна­вальної потреби. Виокремлюють такі етапи розвитку пізнавальної потреби: період прояву цікавості (потреба у враженнях на основі рефлексу); період допитливості (потреба в пізнанні зв'язків між вну­трішніми і зовнішніми особливостями предметів та явищ навколишньої дійсності); період пізнавальної активності (потреба в пізнанні, ціле­спрямованому процесі пізнавальної діяльності). Зміст та характер пізнавальної активності дитини має такі зов­нішні прояви: увага й особливий інтерес до предмета; емоційне ставлення до предмета, різноманітність емоцій, спричинена ним (подив, захоплення, радість тощо); дії, спрямовані на ознайомлення, розпізнавання нового предмета, розуміння його функціонального призначення; тривалість інтересу до нового.