Методи та прийоми, спрямовані на підвищення пізнавальної активності дошкільників

Важливе значення, на нашу думку, має правильний добір мето­дів і прийомів навчання дітей 5-6 років життя, роз­роблення і використання різноманітного дидактичного матеріалу. 

Поєднання словесних, наочних і практичних методів дасть змогу у процесі засвоєння навчального матеріалу активізувати всі види чут­тєвого сприймання й тим самим організовувати навчання старших дошкільників без перевантаження, підтримуючи активний пізнавальний інтерес.

Як і в попередніх вікових періодах, зі старшими дошкільниками слід широко використовува­ти дидактичні ігри та вправи. Їх призначення - сприяти закріпленню, узагальненню і збагаченню пізнавального до­свіду дошкільників.

Варто нагадати, що суттєво підвищують пізнавальну і сенсорну активність старших дошкільників і вміло використані вихо­вателем прийоми, які отримали назву «наперед запланова­ні помилки» у розв'язанні завдань. Такі прийоми не лише «оживляють» інтерес дітей до завдань, а й сприяють усві­домленню ними процесу розв'язання завдань, вчать дітей перевіряти, контролювати власні дії та результати, аналізу­вати та виправляти помилки.

Ігрові моменти, дидактичні ігри та вправи дають змо­гу задіяти у пізнавальній діяльності різні види сприймання: зорові, слухові, дотикові, смакові. Їх використання та вміле чергування не лише підвищують інтерес дітей до спільної з педагогом діяльності, а й допомагають кожній дитині бути уважною упродовж всієї гри, сприяють підвищенню пізна­вальної активності старших дошкільників.

Формування в дошкільників елементарних математичних уявлень

Важливе значення для розвитку пізнавальної активності має формування у дітей елементарних математичних уявлень. Саме тому в освітній лінії «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» ми ви­значили обсяг елементарних математичних уявлень, які мають бути сформовані у дітей. Результати роботи щодо формування у випускни­ків дошкільного закладу елементарних математичних уявлень умовно можна поділити на дві складові:

• обстеження предметних фактів та явищ;
• сформованість системи логіко-пізнавальних дій.

Цим наголошується, що процес формування елементарних ма­тематичних уявлень відбувається на основі виконання дітьми певних дій із роздатковим матеріалом. А тому метою вихователя має бути не так озброєння дітей певною кіль­кістю математичних знань про мно­жини, величину, форму, просторові та часові відношення, як формуван­ня в них основних видів пізнаваль­них дій - практичних, сенсорних, мисленнєвих, за допомогою яких ви­діляються, усвідомлюються, узагаль­нюються   елементарні   математичні системі освітньої роботи з формування елементарних математичних уявлень основне місце, на наше пере­конання, мають займати інтегрова­ні індивідуальні та групові заняття, в яких математика поєднується з кон­струюванням, ліпленням, аплікацією, фізкультурними вправами, спостере­женнями у природі тощо. Робота щодо формування елементарних математичних уявлень здебільшого повинна бути цілеспрямованою і керованою. Педагог має системно планувати і послідовно проводити цю роботу фрон­тально з усією групою чи з обмеженою кількістю дітей залежно від мети й умов. Проте радимо розв'язувати математичні вправи з ді­тьми і поза заняттями відповідно до ситуацій повсякденного життя, що раптово виникають. Наголосимо, що за будь-яких умов форму­вання в дітей елементарних математичних уявлень і понять слід здій­снювати систематично і послідовно, без перевантаження дітей.